Рання весна: сік, кизил і абрикосовий цвіт

У долині сік часто рушає в останній тиждень лютого — на два-три тижні раніше, ніж на півночі країни. Ознака проста: удень плюс шість-вісім, уночі легкий мінус, а на надламаній гілочці за кілька хвилин набухає прозора крапля.

Отвір роблять неглибокий, не глибше 2,5 сантиметра, на висоті коліна чи трохи вище, із сонячного боку стовбура. Беремо лише дорослі дерева, товщі за розкриту долоню в поперечнику. Після збору отвір закриваємо дерев'яним кілочком, щоб кора швидше затягнулася.

За чотири дні одна береза дає три-п'ять літрів. Першого дня сік майже без смаку, другого стає ледь солодким, на третій з'являється легка кислинка. У холоді він стоїть не більше двох діб, а надлишок ми морозимо в пляшках по пів літра.

Клен на узліссях рушає ще раніше й закінчує швидше. Його сік помітно солодший, тому частіше його не п'ють свіжим, а повільно уварюють: з двадцяти п'яти літрів виходить приблизно склянка густого світлого сиропу.

Кизил — перший цвіт року. Жовті китиці з'являються на голих гілках на початку березня, коли довкола ще все сіре. Їх зрізають ножицями разом із кількома сантиметрами гілочки, підсушують у тіні й заварюють із дрібкою торішньої м'яти. Напій виходить світлим, із легким медовим запахом.

Березня в долині вистачає на два кроки: сік у перших числах і кизил у середині. Решта весни розгортається вже в квітні.

Лист смородини, малини й ожини збирають, поки він світлий і м'який, — у долині це зазвичай друга і третя декади квітня. За тиждень-два він темнішає, грубіє і дає в чашці сухуватий трав'яний смак.

Найпростіший шлях — висушити лист у тіні на сітці за 30–40 годин. Три грами сухого листя на 400 мл води 82 °C, витримка три хвилини: настій світло-зелений, свіжий, із легкою кислинкою.

Інший шлях — ферментація. Лист пров'ялюють близько п'яти годин, потім розкачують долонями на дошці, доки він не потемніє й не пустить сік. Масу щільно складають у миску під вологий рушник і лишають на сім-дев'ять годин у теплі, при 23–25 °C. Трав'яний запах поступово стає фруктовим.

Ферментований лист досушують при 45–50 °C близько трьох годин і заварюють гарячіше — 90 °C, чотири-п'ять хвилин. Смак щільніший і темніший, майже як у сушених ягід, і його вистачає на дві заварки.

Травень у долині пахне акацією. Білі грона збирають у перші дні цвітіння, обриваючи квіти від стебла. Ложка свіжих квітів на чашку води 80 °C — і через три хвилини виходить ледь солодкий світлий настій.

Наприкінці місяця зацвітає бузина. Із дванадцяти парасольок, цедри одного лимона й літра води роблять холодний сироп: квіти настоюють добу, проціджують і змішують із цукром. П'ють його розведеним — одна частина на шість частин води.

У найтепліші роки на прогрітих вулицях міста перші липи розкриваються вже в останні дні травня. Але про липу мова піде на літній сторінці: основний її цвіт припадає на червень.